|
Матеріал надано редакцією журналу «Справочник экономиста»
e-mail: economist@mediapro.com.ua, http://www.mediapro.com.ua/economist/new_issue.php,
тел.: (044) 568-51-38 (багатоканальний)
Передплатний індекс 08058 На закінчення циклу статей про митні режими пропонуємо публікацію, присвячену режиму, відповідно до якого товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання |
Знищення або руйнування Нормативна база • МКУ – Митний кодекс України від 11.07.2002 р. № 92-IV. • Закон № 2097 – Закон України «Про Єдиний митний тариф» від 05.02.92 р. № 2097-XII. • Закон № 168 – Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР. • Декрет № 18-92 – Декрет Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» від 26.12.92 р. № 18-92. • Наказ № 763 – Спільний наказ Державної митної служби України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Міністерства культури і мистецтв України та Міністерства аграрної політики України «Про затвердження Переліку випадків, коли дозвіл на розміщення товарів у митний режим знищення або руйнування не видається» від 26.10.2004 р. № 763/516/413/735/378. • Наказ № 307 – Наказ Державної митної служби України «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації» від 09.07.97 р. № 307. • Інструкція № 307 – Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації, затверджена Наказом № 307. • Порядок № 363 – Порядок справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією, затверджений наказом Державної митної служби України від 23.06.98 р. № 363. • Порядок № 380 – Порядок заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів, затверджений наказом Державної митної служби України від 30.06.98 р. № 380. • Порядок № 905 – Порядок застосування митного режиму знищення або руйнування до товарів, що перебувають під митним контролем, затверджений наказом Державної митної служби України від 24.12.2003 р. № 905. • Порядок № 314 – Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 р. № 314. • Наказ № 735 – Наказ Державної митної служби України «Про запровадження єдиної форми заяви підприємства, подання якої митному органу передує митному оформленню товарів і транспортних засобів» від 09.08.2005 р. № 735. • Лист № 11/5 – Лист Державної митної служби України від 06.01.2004 р. № 11/5-15-4-ЕП. Митний режим знищення або руйнування застосовується відповідно до Порядку № 905 (прийнятого з метою реалізації вимог гл. 40 МКУ), положення якого поширюються саме на товари, що перебувають під митним контролем на митній території України. ДО ВІДОМА Знищення або руйнування – митний режим, відповідно до якого товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, без справляння податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання до товарів, що знищуються або руйнуються. Стаття 243 МКУ |
Визначення термінів Насамперед з'ясуємо, які операції слід вважати знищенням (руйнуванням) та які до них ставляться вимоги. Згідно з пунктом 1.2 Порядку № 905 до цих операцій належать: – механічна, фізико-хімічна, біологічна або інша обробка, яка унеможливлює відновлення товару або використання його окремих частин (вузлів, агрегатів) за призначенням; – спалення, захоронення у спеціально визначених місцях. Що стосується обов'язкових вимог, то знищення (руйнування), по-перше, має унеможливлювати подальше відновлення первинних споживчих властивостей товарів (або використання їх окремих частин (вузлів, агрегатів) за призначенням) та вилучення поза митним контролем або підміну знищуваних товарів, по-друге, не повинно призводити до утворення отруйних, токсичних, шкідливих і потенційно небезпечних речовин та відходів. Крім того, при знищенні (руйнуванні) має бути забезпечене дотримання законодавства України про захист здоров'я населення й охорону навколишнього природного середовища. Відповідно до пунктів 1.2–1.4 Порядку № 905 не може вважатися знищенням або руйнуванням: – використання товарів не за призначенням, установленим відповідними міжнародними, державними або галузевими стандартами чи технічними умовами; – використання для споживання тваринами товарів, попередньо призначених для споживання людиною; – проведення з товарами операцій з переробки; – отримання продуктів переробки, включаючи монтаж, складання, переробку або обробку товарів; – ремонт товарів, включаючи їх відновлення; – використання товарів як таких, що полегшують процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю витрачаються1. (1 Цей перелік операцій не є вичерпним, оскільки наприкінці пункту 1.4 Порядку № 905 зазначено «тощо».) |
Одержання дозволу на знищення або руйнування Відповідно до статті 243 МКУ знищення або руйнування товарів допускається тільки з письмового дозволу, який надається митним органом за наявності дозволів уповноважених органів державної влади, що здійснюють контроль під час переміщення товарів через митний кордон України. Згідно з пунктами 2.1 і 2.2 Порядку № 905, яким установлено процедуру одержання дозволу, власник товарів, що ввезені на митну територію України і перебувають тут під митним контролем, подає до відповідного митного органу письмову заяву (у двох примірниках) про застосування до товарів митного режиму знищення або руйнування. Форму та Правила заповнення заяви, подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів, затверджено Наказом № 735. У розглядуваному випадку власник товарів має зазначити в заяві таке зобов'язання: «Зобов'язуюся забезпечити проведення операції зі знищення (руйнування) товарів за свій рахунок і заявити у відповідному митному режимі відходи (залишки), що будуть отримані в результаті знищення (руйнування)». |
Проте для одержання дозволу декларант, крім заяви, має також подати митним органам (п. 2.2 Порядку № 905): – документи, що засвідчують право заявника розпоряджатися товарами (наприклад, зовнішньоекономічний контракт, вантажна митна декларація (далі – ВМД) тощо); – дозволи на знищення або руйнування, надані іншими органами державної влади, що здійснюють відповідно до їх компетенції контроль під час переміщення товарів через митний кордон; – копію договору про знищення або руйнування між власником товару та підприємством, що має ліцензію встановленого зразка на провадження такої діяльності (якщо знищуються або руйнуються: лікарські й наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори; неякісна й небезпечна продукція, крім товарів 1–24 груп згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТЗЕД); військова, мисливська, спортивна вогнепальна зброя та боєприпаси до неї; холодна й пневматична зброя; вибухові речовини; спеціальні засоби, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, засоби індивідуального захисту, засоби активної оборони й засоби для виконання спеціальних операцій і оперативно-розшукових заходів); – товаротранспортні та інші товаросупровідні документи (наприклад, міжнародна автомобільна накладна (CMR), накладна для переміщення товарів залізничним транспортом (УМВС (СМГС) чи накладна ЦІМ (СІМ)) тощо). Декларант повинен на вимогу митних органів надати й інші документи, які потрібні для прийняття рішення про застосування даного митного режиму (їх перелік не встановлений і залежить від конкретної ситуації). Як передбачено в пункті 2.3 Порядку № 905, митний орган має в письмовому виді запропонувати декларантові використати митний режим відмови на користь держави (за можливості розміщення товарів у цей митний режим). Декларант, у свою чергу, може прийняти цю пропозицію або відмовитися від неї. Подана заява реєструється в митному органі і розглядається протягом трьох робочих днів з дати реєстрації. За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів приймається одне з двох рішень: 1) дозволити розміщення товарів у митний режим знищення або руйнування (дозвіл оформлюється накладенням на зворотному боці обох примірників заяви резолюції «Знищення (руйнування) дозволено», що засвідчується підписом керівника (іншої уповноваженої посадової особи) та відбитком печатки митного органу; після цього один примірник заяви залишається в митному органі, а другий – видається особисто або надсилається поштою (з повідомленням про вручення) власникові товарів чи уповноваженій ним особі); 2) заборонити розміщення товарів у митний режим знищення або руйнування (ненадання дозволу оформлюється накладенням на зворотному боці обох примірників заяви резолюції «Знищення (руйнування) заборонено», що засвідчується підписом керівника (іншої уповноваженої посадової особи) та відбитком печатки митного органу; про причини ненадання дозволу митний орган повідомляє власника товарів або уповноважену ним особу). Причиною відмови можуть бути: 1) відсутність документів, що подаються разом із заявою; 2) відсутність у зоні діяльності митного органу підприємства, яке має ліцензію на провадження діяльності зі знищення (руйнування) окремих видів товарів (якщо це знищення (руйнування) має здійснювати саме таке підприємство). Проте, як випливає з пункту 2.7 Порядку № 905, в такому разі декларант може звернутись із заявою про одержання дозволу до митного органу, в зоні діяльності якого розташоване підприємство, що має відповідну ліцензію. Перевезення й митне оформлення товарів, що будуть знищені (зруйновані), здійснюється за умови узгодження цього питання між зазначеними митними органами; 3) інші визначені законодавством України випадки. Як випливає зі статті 243 МКУ, дозвіл також не видається, якщо знищення (руйнування) товарів може завдати істотної шкоди навколишньому природному середовищу та в інших законодавчо визначених випадках. На виконання цієї норми затверджено Наказ № 763, відповідно до якого дозвіл на розміщення у митний режим знищення або руйнування не видається щодо: товарів, заборонених до ввезення на митну територію України та транзиту через митну територію України; товарів, стосовно яких не здійснено необхідні види контролю, зазначені в частині першій статті 27 МКУ, та не надано дозвіл на їх знищення або руйнування; неякісної та небезпечної продукції (крім продукції, яка стала неякісною та небезпечною під час перебування під митним контролем на митній території України, якщо при ввезенні на цю територію не було відмовлено у документальному підтвердженні її якості та безпеки); товарів, вилучених митними органами як предмети порушення митних правил; електроенергії та інших товарів, що не можуть бути ідентифіковані; ядерних матеріалів, спеціальних розщеплювальних матеріалів; особливо небезпечних хімічних речовин; отруйних речовин; небезпечних відходів; радіоактивних відходів; товарів, розміщених у митний режим імпорту; товарів, у результаті знищення або руйнування яких утворюються особливо небезпечні хімічні та отруйні речовини, небезпечні чи радіоактивні відходи; культурних цінностей; представників тваринного та рослинного світу, які відповідно до законів України й міжнародних договорів України, укладених у встановленому законодавством порядку, охороняються державою (крім випадків, коли їх знищення необхідне для запобігання епідеміям і епізоотіям). Товари, стосовно розміщення яких у митний режим знищення або руйнування відмовлено, мають бути оформлені в іншому митному режимі або вивезені за межі митної території України (п. 3.13 Порядку № 905). Технологія знищення або руйнування Як уже зазначалося, операція зі знищення (руйнування) товарів має проводитися тільки під митним контролем (за рахунок декларанта). Загальний порядок проведення такого контролю наведено в пункті 3 Порядку № 905. Не будемо розглядати його повністю, лише вкажемо на те, що за фактом знищення (руйнування) складається акт про знищення (руйнування) товарів (додаток 2 до Порядку № 905), який підписується визначеним колом осіб (особами, які були присутні під час проведення операцій зі знищення або руйнування (власником товарів або уповноваженою ним особою; посадовою особою підприємства; посадовими особами митного органу, які здійснювали контроль за проведенням операцій зі знищення (руйнування) товарів; посадовими особами органів державної влади, які надали дозвіл на знищення або руйнування товарів) та долучається до першого основного аркуша ВМД, що є підставою для завершення митного оформлення. Номер акта має бути ідентичним номеру ВМД, а кількість його примірників залежить від кількості підприємств, органів та посадових осіб, присутніх під час проведення операцій зі знищення або руйнування товарів. Митне оформлення товарів У пункті 3.8 Порядку № 905 зазначено, що для митного оформлення товарів у режимі знищення або руйнування застосовується ВМД, яка заповнюється відповідно до Інструкції № 307 (з урахуванням вимог Порядку № 314). А Порядком № 380 передбачено певні правила заповнення граф ВМД при розміщенні товарів у розглядуваний митний режим (особливості заповнення деяких граф подано в таблиці). Так, відповідно до вимог пункту 10 Порядку № 380 та зважаючи на положення Інструкції № 307, при застосуванні вказаного митного режиму декларант має заповнити такі графи ВМД: A, B, 1, 2, 3, 5, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 14, 15, 15а, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 25, 26, 27, 28, 29, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 54. Графи 7, C і D заповнює посадова особа митниці. Усі інші графи ВМД не заповнюються. У графі D додатково до відомостей, що в ній вказуються, учиняється запис «Товар знищено» або «Товар зруйновано», який засвідчується підписом і відбитком особистої номерної печатки посадової особи митного органу, на яку покладено функції кінцевого контролю за проведенням знищення або руйнування товарів. Особливості заповнення деяких граф ВМД при використанні митного режиму знищення або руйнування Номер та назва графи | Особливості заповнення граф відповідно до Порядку № 380 | Графа 1.
«Тип декларації» | У першому підрозділі графи проставляється літерний код напрямку переміщення товарів «ІМ» (тобто імпорт), у другому – код митного режиму «76» (що означає знищення або руйнування згідно з Класифікатором процедур переміщення товарів через митний кордон України, наведеним у додатку 1 до Наказу № 307). Третій підрозділ графи не заповнюється. | Графа 44.
«Додаткова інформація / подані документи» | У графі під кодом документа:
– «6110» зазначаються реквізити дозвільних документів інших державних контрольних органів на проведення знищення (руйнування) товарів;
– «9202» зазначається реєстраційний номер, присвоєний митним органом, і дата реєстрації заяви власника товарів або уповноваженої особи про застосування митного режиму знищення або руйнування до товарів, що перебувають під митним контролем;
– «9009» після завершення операції зі знищення або руйнування товарів додатково вносяться відомості про номер та дату складення акта про знищення (руйнування). Згідно з Класифікатором документів (додаток 9 до Наказу № 307) під кодом документа «6110» слід розуміти дозвіл уповноваженого контрольного органу влади на знищення або руйнування товарів, під кодом «9202» – заяву про застосування митного режиму знищення або руйнування до товарів, що перебувають під митним контролем (дозвіл), а під кодом «9009» – акт про знищення (руйнування) товарів. | Графа 48.
«Відстрочення платежів» | Вказується дата, до якої власник повинен заявити у відповідний митний режим відходи (залишки), що утворилися при знищенні або руйнуванні товарів. | Графа 49.
«Найменування складу» | У графі зазначається номер дозвільного документа на право відкриття та експлуатації митного ліцензійного складу (далі – МЛС), якщо товар був попередньо розміщений на МЛС, або номер дозволу на використання складського приміщення, резервуара, майданчика як складу тимчасового зберігання, якщо товар був попередньо розміщений на складі тимчасового зберігання. | Графа 50.
«Довіритель» | До графи вносяться відомості (назва, місцезнаходження, код за ЄДРПОУ, номер телефону) про власника товарів чи уповноважену особу, які ініціювали проведення операції зі знищення або руйнування товарів. На зворотному боці кожного основного аркуша ВМД наводиться письмове зобов'язання керівника підприємства – власника товарів або уповноваженої особи про подання ВМД на відходи (залишки), якщо вони утворилися в результаті знищення або руйнування, а саме:
«Я, ____________________________________________________________________,
(прізвище, ім'я та по батькові; номер і серія паспорта, посада)
ознайомлений зі змістом статей 243–245 МКУ й зобов'язуюся задекларувати відходи (залишки), якщо вони утворяться, у встановлений строк.
________________________________ »
(підпис, дата) Таке зобов'язання завіряється відбитком особистої номерної печатки посадової особи митного органу. |
Оподаткування товарів при розміщенні у митний режим знищення або руйнування Відповідно до пункту 3.8 Порядку № 905 та статті 243 МКУ ввезення товарів на митну територію України та розміщення їх у режим знищення або руйнування під митним контролем здійснюється без справляння податків, установлених на імпорт. Про це йдеться й у Листі № 11/5, в якому зазначено, що ввізне (імпортне) мито, акцизний збір та ПДВ не сплачуються, відповідно, на підставі п. «д» ст. 19 Закону № 2097, Декрету № 18-92 та Закону № 168. Митний збір, який нараховується за ВМД, справляється на загальних підставах (за ставками, наведеними в додатку 1 до Порядку № 363). Оподаткування відходів та залишків Відповідно до пункту 3.10 Порядку № 905 та статті 245 МКУ відходи або залишки (які утворилися в результаті знищення або руйнування товарів) перебувають під митним контролем з моменту їх утворення до моменту розміщення у відповідний митний режим, що має відбутися не пізніше 10 діб з дня підписання Акта. На документах обліку відходів (залишків), які перебувають під митним контролем, уповноважена посадова особа проставляє штамп «Під митним контролем». ВМД на відходи (залишки) їх власник або уповноважена ним особа подає в загальному порядку (п. 3.11 Порядку № 905). Отже, при розміщенні відходів (залишків) податки та збори сплачуються залежно від обраного їх власником митного режиму (наприклад, імпорт тощо).
«Справочник экономиста», березень 2007 р., № 3 (39), с. 17 (www.mediapro.com.ua/economist/new_issue.php) Дата підготовки 01.03.2007
Журнал «Справочник экономиста» ____________ ЛІГАБізнесІнформ
українська Мережа ділової інформації
www.liga.net
|
